Нові податки у Литві

У Литві фіскальне навантаження становить 32,2%, тоді як середній показник у ЄС складає 40,7%. Ця значна різниця обмежує потенціал бюджету. За словами посадовця, рівень доходової нерівності в Литві займає друге місце в ЄС, поступаючись лише Болгарії. Доходи від податків на нерухомість в країні також дуже низькі і становлять всього 0,3% ВВП, порівняно з середнім значенням ЄС – 2,2%.

Тригерами податкової реформи стали рішення про збільшення військового бюджету до 2,5% ВВП та підвищення заробітної плати для вчителів. Зміни в Законі “Про податок на дохід” пропонують переглянути ставки податку на прибуток і податкові пільги, а також змінити умови оподаткування окремих видів діяльності та встановити обмеження на подарунки від родичів.

Згідно з запропонованими поправками, починаючи з 2025 року ставка податку на дохід для самозайнятих осіб збільшиться з 15% до 17%, а потім в 2026 році – до 20%. Ці зміни стосуватимуться лише осіб, які заробляють не менше €3 000 на місяць або €35 000 на рік. Передбачається, що це підвищення податку стосуватиметься лише 15% самозайнятих осіб, які також матимуть право на отримання допомоги по безробіттю.

Одним з запропонованих заходів є поліпшення регулювання видачі бізнес-ліцензій. Пропонується знизити мінімальний поріг доходу для використання цього податкового режиму з €40 000 до €20 000 на рік.

Запропонований законопроект також передбачає перегляд ставки податку на загальний річний оподатковуваний дохід (включаючи дивіденди, дохід від індивідуальної діяльності і т.д.). Згідно з цими змінами, ставки будуть такими:

Також пропонується відмовитися від пільг за довгостроковим страхуванням життя та пенсійними внесками, спростити режим оподаткування інвестиційного доходу шляхом введення нового інструменту – інвестиційного рахунку. Це пропозиція дає резидентам Литви можливість постійно інвестувати в певні цінні папери, що торгуються на фондових біржах, або в інші визначені інвестиційні інструменти. При цьому податок сплачуватиметься лише з отриманого інвестиційного доходу, який не реінвестуєтьється, а використовується для інших цілей.

Пропонується також обмежити суму оподатковуваних подарунків від близьких родичів. Якщо раніше такі подарунки були повністю звільнені від оподаткування, то тепер суми податку не підлягатимуть наступним подарункам:

Нарешті, в законопроекті передбачається спрощення процедури декларування податку на прибуток та автоматичного повернення переплаченого податку за рахунок автоматичного процесу подання декларацій.

Амортизація активів: Проект пропонує надати всім компаніям право застосовувати миттєву амортизацію певних основних засобів і продовжити податкові пільги по корпоративному податку для інвестиційних проектів та кінопродукції ще на 5 років. Це стосується юридичних осіб з річним доходом від €300 000 до €500 000. Цим платникам податку пропонується розраховувати ставку корпоративного податку за встановленою формулою. В результаті цих змін ефективна ставка корпоративного податку на прибуток для таких компаній збільшиться з 5% до 15%.

Підвищення порогу реєстрації ПДВ: Податкова реформа передбачає підвищення порогу реєстрації ПДВ з €45 000 до €55 000, а також звільнення від цього податку сфери соціальних послуг.

Податки на нерухомість: У рамках податкової реформи в цій сфері передбачені такі нововведення:

Також пропонується оподатковувати основне місце проживання фізичної особи (за його податковою вартістю) за прогресивною шкалою в залежності від середньої вартості нерухомості в муніципалітеті:

Якщо у фізичної особи є власність більш ніж одного об’єкта житлової нерухомості, муніципалітет самостійно встановлює ставку податку, яка повинна знаходитися в діапазоні від 0,1% до 1%. Якщо це буде схвалено Сеймом (парламентом Литви), цей податок доведеться сплачувати з 2026 року.

Соціальні внески: Окремим голосуванням парламент схвалив пропозиції Міністерства соціального захисту та праці в рамках податкової реформи.

Законопроект щодо державного соціального страхування пропонує розширити охоплення системою соціального страхування по безробіттю шляхом включення до неї додаткових груп самозайнятих осіб і скорочення мінімального періоду соціального страхування по безробіттю з 12 до 9 місяців за останні 30 місяців.

Також передбачено введення мінімальної допомоги за соціальним страхуванням по безробіттю, яка буде відповідати 5 базовим соціальним виплатам. Наприклад, в 2023 році ця сума становитиме €245.

Неоподатковуваний дохід дорівнює розміру мінімальної заробітної плати: Міністерство фінансів планує наблизити розмір неоподатковуваного доходу (NPD) до розміру мінімальної заробітної плати (MMA). Таким чином, податкове навантаження для тих, хто заробляє менше однієї середньої заробітної плати на місяць, продовжить зменшуватись, і до 2028 року планується, щоб NPD досягло рівня MMA.

За розрахунками уряду Литви, таких осіб налічується близько 811 тисяч. Завдяки поступовому збільшенню цих двох показників доходи цих громадян почнуть зростати. Наприклад, вже в 2024 році, коли MMA досягне €925, а NPD зросте з €625 до €750, їх доходи збільшаться на €76.

Наша команда завжди готова надати якісну консультацію та допомогти у вирішенні будь-яких поставлених вами завдань. Підписуйтесь на наші сторінки у соціальних мережах. Якщо у Вас є питання, бажаєте замовити у нас послуги або консультацію, то переходьте за цим посиланням або напишіть нам у WhatsApp/Viber/Telegram +380 98 363 6493 або зателефонуйте нам.

Copyright ©2024 All rights reserved.