Вид на проживання в Італії: тимчасові та постійні варіанти для іноземців

Ви коли-небудь мріяли назвати Італію своїм другим домом, зануритися в її захоплюючу культуру та прийняти la dolce vita? Для тих, хто прагне продовжити своє перебування за межі типового туристичного досвіду, Італія пропонує світ можливостей через тимчасові та постійні дозволи на проживання. Незалежно від того, чи прагнете ви вчитися, працювати, інвестувати чи возз’єднатися з близькими людьми, ця стаття — ваш шлях до розуміння тонкощів отримання статусу резидента Італії.

Іноземці, які планують залишитися в Італії більше 90 днів, повинні отримати дозвіл на проживання, відомий як «permesso di soggiorno». Існує два види посвідки на проживання: тимчасова та постійна.

Посвідка на тимчасове проживання видається на 1 або 2 роки в залежності від мети дозволу. Наприклад, студенти отримують дозвіл на проживання на 1 рік, а інвестори та іноземні співробітники італійських компаній – на 2 роки.

Громадяни країн, які не входять до ЄС, можуть подати заявку на тимчасове проживання в Італії з різних причин, включаючи інвестиції, роботу або незавершене працевлаштування, навчання, наукові дослідження чи стажування, возз’єднання сім’ї, лікування та особливі випадки, як-от дозвіл на проживання для міжнародного захисту чи очікування визнання статусу без громадянства.

З іншого боку, дозвіл на постійне проживання надається іноземцям, які легально і безперервно проживали в Італії не менше 5 років. Ці 5 років проживання в країні не повинні бути перервані довше ніж 6 місяців поспіль або 10 місяців загалом.

Щоб отримати постійне місце проживання, іноземці повинні продемонструвати достатнє знання італійської мови та дохід, вищий за соціальну допомогу, яка у 2023 році становила 503,27 євро.

Як отримати дозвіл на проживання в Італії через інвестиції

Для громадян країн, які не входять до ЄС, які бажають переїхати до Італії, але не мають угоди про роботу чи навчання в країні, є можливість отримати тимчасове місце проживання за рахунок інвестицій. Ця опція, запроваджена урядом Італії у 2017 році, відома як «Золота віза» або «Віза інвестора».

Іноземці можуть вибирати з різних варіантів інвестування:

• 250 000 євро – інвестиції в інноваційний стартап, схвалені владою.
• 500 000 євро – Інвестиції в компанію, зареєстровану та діючу в Італії.
• 1 000 000 євро – філантропічні інвестиції в проект, що становить суспільний інтерес у таких сферах, як культура, освіта, управління імміграцією, наукові дослідження та збереження культурної спадщини.
• €2 000 000 – Придбання державних інвестиційних фондів.

Крім того, щоб мати достатні кошти для обраної інвестиції, заявники повинні відповідати загальним вимогам, зокрема бути старше 18 років, надати підтвердження законного доходу, не мати кримінального минулого чи кримінального переслідування та мати дійсне медичне страхування для Італії.

Відповідно до тієї самої інвестиції інвестор може також подати запит на проживання для своїх близьких членів сім’ї, включаючи чоловіка/дружину, дітей віком до 18 років (включаючи дітей чоловіка/дружини), повнолітніх неодружених дітей, які повністю залежать від інвестора та не мають власних дітей, і батьків, які фінансово залежать від інвестора.

Початковий вид на проживання, отриманий за рахунок інвестицій, діє протягом 2 років і може бути продовжений ще на 3 роки. Після цього інвестор отримує право на постійний вид на проживання. Важливо зауважити, що якщо інвестори вибирають варіант повернення інвестицій, вони можуть повернути свої гроші лише після отримання постійного місця проживання, оскільки повернення інвестицій раніше призведе до втрати статусу тимчасового проживання.

Отримання ВНЖ для роботи в Італії

Італійський уряд дозволяє певній кількості іноземних працівників щороку отримувати дозвіл на проживання для роботи. Наприклад, у 2023 році 82 705 місць виділено для нових резидентів, а 7 000 місць зарезервовано для тих, хто вже проживає в Італії з іншою метою, наприклад, для студентів, які знаходять роботу в місцевих компаніях.

Певні професії визнаються «позаквотними», тобто не враховуються в загальній квоті, і особи цих професій дотримуються іншої процедури подання заяв. До цих професій належать перекладачі, усні перекладачі, професіонали спорту, артисти, науковці, медсестри та стажери.

Щоб найняти іноземного фахівця, італійські компанії повинні отримати дозвіл від Імміграційної служби. Вони повинні підтвердити в центрі зайнятості, що серед поточних мешканців немає відповідних кандидатів, а потім подати заяву в імміграційну службу для отримання дозволу на роботу іноземного працівника.

Після того, як імміграційна служба затверджує іноземного працівника, вона звертається до посольства Італії в рідній країні кандидата з проханням надати в’їзну візу. Кандидат повинен надати в посольство дійсний паспорт, медичну страховку та підтвердження проживання в Італії. Імміграційна служба не надасть дозвіл іноземцю, якщо кандидат на візу вважається загрозою для громадського порядку чи безпеки держави або якщо він має кримінальне минуле.

Весь процес займає близько 3 місяців, включаючи підтвердження з Центру зайнятості та Імміграційної служби та період оформлення візи.

Термін дії дозволу на проживання залежить від трудового договору іноземного працівника. Постійні трудові контракти дають дозвіл на проживання на 2 роки, строкові контракти дають дозвіл на 1 рік, а особи, які мають сезонну роботу, отримують дозволи на 9 місяців.

Наша команда завжди готова надати якісну консультацію та допомогти у вирішенні будь-яких поставлених вами завдань. Підписуйтесь на наші сторінки у соціальних мережах. Якщо у Вас є питання, бажаєте замовити у нас послуги або консультацію, то переходьте за цим посиланням або напишіть нам у WhatsApp/Viber/Telegram +380 98 363 6493 або зателефонуйте нам.